Ідея економічного бронювання від мобілізації обговорюється вже довгий час, але лише зараз народні депутати зробили конкретний крок та зареєстрували відповідні законопроєкти. "Без економічного бронювання ми ризикуємо зупинити безліч підприємств. Підкажіть, якщо через відсутність цих запобіжників десь за рік нам не буде чим платити зарплати військовим, то це позитивно вплине на бажання людей йти служити? Звичайно, ні", – вважає народний депутат та автор законопроєктів про економічне бронювання Дмитро Наталуха. За його словами, в Україні мобілізаційний потенціал становить щонайменше 5-6 млн чоловіків, і запиту на мобілізацію їх усіх немає. "Відповідно, стоїть питання про те, хто не повинен бути мобілізований. Я голосував за закон "Про мобілізацію", тому що це був запит військових. Усі їхні запити ми виконали. Але військові потреби нероздільні з економікою. Ця війна – війна людських ресурсів проти ефективності. Ефективність економіки – одна з її складових. Без працюючої економіки нам не перемогти. У принципі, нікому не перемогти. Не дарма є вислів, що "другу світову виграла економіка США", – наголосив він. 11 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331 "Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки", який передбачає концепцію економічного бронювання військовозобов'язаних від мобілізації. Крім того, було зареєстровано законопроєкт №11332 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати військового збору за бронювання військовозобов'язаних". За кілька днів були подані й альтернативні законопроєкти. Наразі документи були передані на розгляд до профільного комітету Верховної Ради, коли вони можуть бути винесені на голосування – поки що невідомо. Декілька співрозмовників "ОстроВа" в українському парламенті скептично ставляться до законопроєктів про економічне бронювання. "Можна розписати будь-які суми, які потрібно буде платити за те, щоб не служити, загорнути це в гарну обгортку під назвою "нічим буде платити військовим", але це рішення внесе сильний розкол у суспільстві. Краще підняти податки – це хоча б торкнеться всіх українців: і бідних, і багатих. Звичайно, фінальне рішення буде за Офісом президента, який поки що зберігає мовчання, але я ставлю на те, що цього року економічного бронювання не буде", – розповів нардеп від монобільшості на умовах анонімності. "ОстроВ" розбирався, які моделі економічного бронювання пропонують народні депутати і чи є шанси на ухвалення законопроєктів. Суть економічного бронювання "У цей час робота будь-якого бізнесу залежить від прогнозованості, і перше питання, яке турбує більшість виробників сьогодні – чи зможе він зберегти для себе критичних працівників? Тому в законі ми заклали концепцію "економічного бронювання", яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних фахівців" , – повідомив голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, який зареєстрував законопроект №11331. За його словами, економічне бронювання працюватиме так: 1. Кожен суб'єкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 400 грн на місяць за працівника, має можливість його забронювати 2. Сплата підвищеного збору провадиться не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто йому найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками. 3. Бронювання поширюється на кожен суб'єкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОП. Останні можуть забронюватись, якщо підтвердять реальне ведення діяльності за останній рік. Крім того, у законопроєкті прописано, що ФОП (за наявності найманих працівників) мають право на бронювання за умови, що його обсяг доходу протягом календарного місяця становить не менше ніж триразовий розмір збору за бронювання військовозобов'язаних (61 200 гривень). 4. Але найважливіше: згідно з текстом законопроєкту, відсоток заброньованих та процедуру визначатиме Кабінет міністрів. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у пов'язаному законопроєкті №11332 "Про особливості сплати військового збору за бронювання військовозобов'язаних" "Ці законопроєкти – результати піврічної роботи величезної команди людей, яка невпинно 24/7 проводила консультації, моделювала різні сценарії та вела діалог як з чиновниками, так і з бізнесом", – зазначає Наталуха. Крім основного законопроєкту про економічне бронювання, вже зареєстровано два альтернативні документи, які передбачають: 1. Модель із бронюванням за рівнем зарплати понад 36 336 грн. Бронюванню підлягатимуть наймані військовозобов'язані, у яких середньомісячна зарплата становить не менше 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, за умови, що роботодавець не має боргів перед працівниками та бюджетом. 2. Змішану модель – з 36 336 грн зарплати для найманого працівника та 20 400 грн військового збору для ФОП. У цьому випадку додається можливість забронювати ФОП, якщо вона зареєстрована не пізніше ніж за шість місяців до набрання чинності цим законом, за умови, що її дохід становить не менше триразового розміру збору за бронювання військовозобов'язаних. Однією із проблем при бронюванні співробітників є ймовірність вручення "бойової повістки" під час проходження ВЛК або оновлення даних, тому автори законопроєктів запропонували спеціальну процедуру. Щоправда, у поданих документах вони її не прописали, а поклали цей обов'язок на Кабінет міністрів. "З самого початку ми виходили з того, що має бути чітка процедура: сплата збору – тимчасова броня – оновлення даних – повноцінна броня, яка оновлюється щомісяця. У тексті законопроєкту ми процедурно поклали це питання на Кабмін. Чи закріплювати його на рівні закону – теж обговорюватиметься окремо", – зазначив Наталуха. За словами народного депутата та одного з ініціаторів законопроєкту Вадима Галайчука, завдяки економічному бронюванню Україна зможе профінансувати додаткову мобілізацію близько півмільйона осіб, а також залучати до держбюджету близько 40-45 мільярдів гривень щомісяця. "Тобто це суттєво підтримає як фінансування армії загалом, так і в принципі стимулювання питання мобілізації та забезпечення мобілізованих усім необхідним, що також критично важливо для ефективності цієї мобілізації", – вважає він. Джерело "ОстроВа" у монобільшості звертає увагу, що подані законопроєкти мають загальний характер без конкретних механізмів і правил, а всю відповідальність збираються покласти на Кабінет міністрів. "Насправді Кабінет міністрів має всі повноваження впровадити економічне бронювання своєю постановою. Цього не відбувається, тому що немає консенсусу в цьому питанні. Законопроєкти вирішили зробити максимально рамковими, щоб було більше шансів на їх підтримку", – зазначив співрозмовник. Реакція Український бізнес загалом позитивно відреагував на законопроєкт про економічне бронювання. "Важке, але правильне рішення для збереження економіки. Плинність кадрів, наприклад, у Монобанку за півроку перевищила (таку за – ред.) весь минулий рік за рахунок плинності чоловіків. Я чув, що у колег-підприємців ситуація схожа. Тема складна, складно про неї говорити та вирішити, що є важливішим для країни. У мене немає відповіді, якщо чесно. Але те, що від цього рішення виграє економіка – це факт", – написав керівник "Monobank" Олег Гороховський у Facebook. Водночас радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко стверджує, що чинні військовослужбовці погано сприймають ідею економічного бронювання. "Особливо ті, хто з 2022 року в армії без шансу на демобілізацію до перемоги. Просто тому, що бачать тут простий зв'язок: "у мене не буде демобілізації тому, що у нього економічне бронювання"... У суспільства був і нікуди не подівся тотальний запит на справедливість у мобілізації. Так от, якби цей запит був реалізований, саме питання "економічного бронювання" не порушувалося б", – вважає він. Опозиція також негативно відреагувала на законопроєкт. Народна депутатка від "Європейської солідарності" Ірина Фріз заявила про можливий розкол. "Це продовження теми розколу єдності суспільства. Адже авторський колектив навіть після цілком раціональної критики різних підходів економічного бронювання не зміг усвідомити, що принцип "бідні воюють" – "багаті відкупляються" не лише помилковий та несправедливий, а й такий, що призведе до критичного дисбалансу робочої сили в деяких галузях та тотальній недовірі до влади", – написала вона у Facebook. Примітно, що за кілька днів до реєстрації законопроєкту СБУ затримала у Києві екс-народну депутатку Ірину Сисоєнко, яка щомісяця разом із спільниками заробляла на "ухилянтах" до 100 000 тисяч доларів, виготовляючи для них фейкові документи щодо отримання групи інвалідності. Нардеп Дмитро Наталуха зазначає, що це один із небагатьох випадків, про який стало відомо публічно, а за його інформацією, тіньовий ринок бронювання в Україні варіюється від 700 млн до 2 млрд доларів на рік. "Треба нарешті усвідомити, що економічному бронюванню протистоять не якісь міфічні військові, які нібито бояться, що воно зірве їм мобілізацію. Навпаки, більшість військових добре розуміють і логіку цього інструменту, і значущість економіки у війні і у фінансуванні війська. Економічному бронюванню протистоїть саме повноцінний корупційний картель, який заробляє десятки, якщо не сотні мільйонів доларів на місяць на тіньовому бронюванні. І економічне бронювання залишить їх без роботи. Ось із чим і з ким ми маємо справу. Ось що стоїть на кону", – вважає нардеп Дмитро Наталуха. Дійсно, навіть у соціальних мережах можна зустріти спеціальні канали та повідомлення, які пропонують броню від мобілізації за 2-5 тисяч доларів на 6 місяців (плюс додатково по 500-1000 доларів за продовження). Журналіст "ОстроВа" (під виглядом бажаючого купити броню) зв'язався з кількома "підприємцями". "У нас є кілька компаній, які включені до реєстру критичного імпорту і мають право на видачу бронювання своїм співробітникам. Ми влаштовуємо вас офіційно до штату компанії та надаємо документи про бронювання. Оформлення здійснюється в повністю дистанційному режимі на 6 місяців, можливе продовження. Послуга працює для всіх регіонів України. Працевлаштування проводиться в компанії, зареєстровані в Києві. З документів потрібні паспорт громадянина України, ІПН, трудова книжка. Послуга коштує 2 тисячі доларів на півроку, продовження бронювання на 6 місяців – 1000 доларів. Є опція виїзду за кордон – 4000 доларів плюс запорука 200 000 грн (повертається при поверненні)", – так йому відповіли. Щоправда, для замовлення "послуги" потрібна передоплата у розмірі 1000 доларів на криптогаманець (який не відстежити). Усі, з ким вдалося поговорити журналісту, ставили головну умову – передоплата на криптогаманець у розмірі 500-2000 доларів, після чого обіцяли і броню, і виїзд за кордон, і групу інвалідності. Швидше за все, після передоплати вас заблокують та перестануть відповідати на повідомлення. У соціальних мережах можна зустріти десятки коментарів від людей, які потрапили на вудку аферистів. В одних випадках тих, хто скинув передоплату, просто блокують та ігнорують, в інших – надсилають підроблені документи, які не мають жодної юридичної сили. Як результат – аферисти заробляють десятки чи навіть сотні тисяч доларів, які могли б поповнити державний бюджет та допомогти у боротьбі з Росією. Особливо з огляду на шквал повідомлень від волонтерів, які говорять про різке зниження донатів на армію. У цьому контексті примітний коментар викладача Києво-Могилянської бізнес-школи та громадського діяча Валерія Пекаря, який зазначає, що економічне бронювання відбуватиметься у будь-якому разі. "Економічне бронювання буде все одно – або прозоре та законне, з доходами до державного бюджету, або непрозоре та незаконне, з доходами до кишень злочинців. Не буде такого, щоб усі люди раптом стали чесними. Зніміть рожеві окуляри та підтримайте законність проти злочинності", – закликав він. Перспективи Українські топчиновники по-різному оцінюють перспективи запровадження економічного бронювання (у будь-якому вигляді). Наприклад, голова парламентського комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич заявив, що "у якомусь вигляді" економічне бронювання буде прийнято. "Тут суспільство розкололося. Щоб ми не ділили на бідних і багатих, вибачте. Але все одно якийсь баланс ми шукатимемо, бо ще раз повторюся, фронту без тилу не буває, і тилу без фронту не буде. Без нашої економіки, без податків не буде, за що фінансувати фронт", – сказав він в інтерв'ю ВВС 12 червня. А ось член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп Федір Веніславський більш скептично говорить про економічне бронювання. "Питання щодо економічного бронювання розглядається. Воно з точки зору багатьох представників виконавчої влади актуальне, але якихось вже напрацьованих алгоритмів, які б нам дозволили сказати, що воно буде введене, поки немає", – заявив він. За його словами, це питання навряд чи безболісно пройде в парламенті через свою сенситивність, а також наслідки з точки зору соціальної справедливості та відповідності Конституції. У зв'язку з чим, ймовірно, економічне бронювання не буде запроваджено у короткостроковій перспективі. "Наприклад, як я вже неодноразово говорив, на мою думку, це може не відповідати Конституції України, тому що буде порушено принцип рівності. Наші колеги з комітету економічного розвитку вважають, що це необхідно, тому що економіка потребує підтримки", – вважає він. Водночас, зазначає нардеп, запровадження економічного бронювання дозволило б стимулювати розвиток економіки та забезпечити надходження податків, за які, наприклад, закуповуватиметься зброя, виплачуватиметься заробітна плата та грошове забезпечення нашим бійцям. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук також скептично ставиться до економічного бронювання. "У мене є великі сумніви, бо я знаю, що дуже мало є країн, де це спрацювало б", – сказав він наприкінці травня 2024 року. За інформацією "ОстроВа", головна проблема у прийнятті рішення про економічне бронювання – це позиція військового керівництва країни. "Нам навіть не дали прописати в законі про мобілізацію хоч якісь терміни демобілізації, тому що на фронті катастрофічно не вистачає військових і невідомо, як далі розгортатимуться бойові дії. І тепер уявіть реакцію військового керівництва на економічне бронювання. Вони категорично проти, про це знають усі депутати, тому не розумію, на що розраховували автори законопроєкту", – каже один із нардепів. Щоправда, ще один співрозмовник у Верховній Раді зазначає, що питання економічного бронювання все ж таки може бути вирішене, але не в найближчі місяці. "Зараз йде активний набір до армії, всі бачать, що відбувається на вулицях, скоро на повну силу запрацює закон про мобілізацію, і ось коли буде набраний необхідний резерв – тоді можливі якісь послаблення, в тому числі й економічне бронювання. Але в найближчі місяці, наскільки мені відомо, жодного економічного бронювання не буде”, – стверджує джерело. Водночас воно вважає, що "сюрпризи від Офісу президента як центру ухвалення рішень також можливі".
